ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БЕЗ ТЮТЮНУ

Спершу я росла в комуналці. Там на кухні курили і мій покійний батько, і наші сусіди. Тож комуналка смерділа холодним старим тютюновим димом, що пов’їдався в совєцькі килими та дивани-книжки, і тільки коли-не-коли той запах перебивала смажена цибуля чи варені ребра.

Потім тато курив на кухні нашої власної квартири, а я почала з ним війну проти куріння. По тєлєку побачила програму, де розповідали, як то шкідливо. Тато знав, що курити погано, але на тлі всього життя куріння було як радість, втеча і острівець безпеки.

Але у тій війні я програла всуху. Тато курив, навіть коли йому діагностували хронічне обструктивне захворювання легенів, і піднятися на п’ять сходинок стало проблемою.

А ще я жила в общазі. Там теж курили всюди, і тютюном смерділи навіть майточки, якщо сохли на мотузці біля душу. Бувало таке, що в сусідів-курців не було що їсти, але цигарки були. Так я збагнула, що куріння то сильна залежність.

Потім був Інститут біохімії. Всі важливі експериментальні штуки колеги обговорювали в курилці. Половина лаби не курила, але ходили всі, навіть я, бо треба було перетерти без зав.лаба та гулу центрифуг. Там стало очевидним, що куріння то соціалізація і частина робочої культури, коли хочеш-не-хочеш, я куритимеш активно чи пасивно.

Нині я можу довго і насичено розповідати про шкоду куріння і закликати вас покинути його, та знаю — завдяки життєвому досвіду і вивченню медичних джерел — я знаю, що то все марні старання. Люди знають, що курити шкідливо. Принаймні, в 2015 році в США 70% курців хотіли би покинути це діло. 55% курців колись намагалися покинути цю залежну поведінку, але марно. Тільки 7% свіжоспечених екс-курців змогли протриматися 6–12 місяців без тютюну. Тобто почати курити — легко, а покинути — дуже складно. Навіть коли хочеться покинути.

Почати легко, бо все тому сприяє: і оточення, і наші ціни на тютюн, і флер дорослості та сексуальності, як то собі можна науявляти про куріння в юності, і дія нікотину на ацетилхолінові рецептори мозку. Покинути важко з тих само причин. Але таки варто покинути куріння уже зараз. Поки не запізно пити боржомі, бо через хвороби, зумовлені чи погіршені курінням, завчасно помирає половина курців. Ви не знаєте, в якій ви “половині”, і краще чимшвидше перейти у tobacco free lifestyle.

Ах так, електронні цигарки не безпечніші за звичайні. Прикро вас засмучувати, справді — мені “миліші” електронні, бо там немає осоружних фільтрів, які не розкладаються і становлять проблему для довкілля. (Кому що, а курці просо)

Сьогодні — всесвітній день без тютюну. Тож треба казати, як це погано курити, і як добре покинути. Так і є, і ви це знаєте. Та проблема в тому, що покинути ВАЖКО. До біса важко. Людям, які хочуть покинути куріння, потрібна допомога. Потрібна рука, яка тримає, поки йдеш крізь натовп перепон. Рятувальний жилет, коли стаєш на вейкборд у стрьомній річці похмурого і роздратованого браком ацетилхоліну мозку. Я можу писати алегорії далі, та ви збагнули: шукайте допомоги, коли надумаєте покинути курити.

Ось тут її можна шукати в Україні www.stopsmoking.org.ua А тут — авторитетно і докладно.
https://www.who.int/.../spotlight/using-ai-to-quit-tobacco
Тут з 20-ї хвилини сьогоднішній ефір на радіо про куріння
http://ukr.radio/schedule/play-archive.html...
Я все сказала. Sapienti sat
#ВсесвітнійДеньБезТютюну2021
#КидайКуритиЗараз
#WorldNoTobaccoDay2021
#CommitToQuit