Супер-пупер-фуди. Зроблено в Україні, і чи вони таки супер
Правда, це круто — з’їсти щось таке, що тобі одразу денну норму заліза і білка на тарілочці подасть? Ну і що, що воно як кокаїн коштує. Неможна на здоров’ї економити.
Он, інки не їли хліба з глютеном, і Мачу Пікчу здубували, на вистоті 2000+ метрів бігали. А все чому? Бо їли кіноа з амарантом і чіа — природні суперфуди. Гайда купувати!
Жартую, як ви здогадались.
Суперфуди — WTF?
Оксфордский словник визначає “суперфуд як їжу із високими поживними властивостями або таку, що містить багато певного нутрієнту”
Офіційні організації, що регулюють ринок їжі та ліків, не мають в своєму бюрократичному лексиконі такого словечка. “Суперфуд” то вигадка маркетологів.
А чіа взагалі в Америчці у вазонах заради оздоблення вирощували. І лише потім вигадали цю басню про їжу перуанських бігунів. Не їли вони пешеницю, во не було її в Доколумбовій Америці. Та й не виросте у восокогір’ї вона.
Які є відомі та визнані суперфуди?
Це крупа кіноа, насіння чіа, водорость спіруліна, авокадо та гранати, ягоди годжі та асаї, та інші заморські штуки. В сподіванні навернути людей в ЗОЖ, вже й гарбузи з апельсинами проголошують суперфудами — тільки ж не їжте картоплю фрі, благають нас.
Більшість британців купують їжу, що містить суперфуди в своєму складі. Печенькі із чіа одразу виглядають більш ЗОЖними. А про чіпси із листкової капусти годі й казати.
І чим вони супер?
Так, в тих продуктах справді багато ніштяків на кшталт білка, корисних жирів, заліза та вітамінок. Особливо якщо дивитись розрахунок на 100 грам. Але я б хотіла побачити людину, що втулила в себе 100 гр спіруліни в сподіванні закрити денну потребу в протеїні та залізі з магнієм. Чи прожувала 100 гр кунжуту, аби надбати денну потребу в кальції.
Іншими словами, суперфуди то прикольні штуки, але їх їдять як харчові добавки — потроху додаючи до їжі. “Каждая соринка — тоже витаминка,” — як каже моя подруга. Чи вони кардинально вирішать нашу потребу в нутрієнтах і щасті кишечника? Ні.
Чи є якась загроза від суперфудів?
Так, коли ми перебрали цинку, наприклад, то магній вже значно гірше всмоктується. А нам треба і те, і те. Навіть хорошо буває забагато.
Не купуйте собі індульгенцію. Дуже зваблює думка, що можна їсти шопопало, а потім так хоп-па: детокс зробила, суперфудік поїла, і знову няша. Не ведіться.
Що слід робити?
- Збалансоване різноманітне харчування. Ось основа того, що ми не перебрали калорій, маємо достатньо поживних речовин та вітамінів й харчових волокон для здорового кишечника.
- Кожен продукт, що не припадає під категорію “сміттєїжа”, чимось корисний по-своєму. Тому, що різноманітніше наше харчування, то краще.
- Якщо є бажання трохи покращити свій раціон (каждая соринка…) і гроші — то запроваджуйте суперфуди в своє життя. Але пам’ятайте про перші два пункти.
Чи є якісь суперфуди в нас?
Oh yeah!..
Зараз ми подивимось, чим кращі чи гірші короновані суперфуди у порівнянні із продуктами квітчастої батьківщини вишні й соловейка.
Варена гречка однозначно корисніша за кіноа. І разів у 20 дешевша. У сухій вазі співвідношення нутрієнтів інше. Але ж ви не їсте сухі крупи?..
Кропива то класна річ. Я її додаю до ризотто, в зелений борщ, роблю чай. Кропиву можна насушити і використовувати взимку. Тільки потрібна шкіряна рукавичка, щоб нарвати собі кровивки в парку
Льон нічим не гірший за чіа. В мене напоготові власноруч зроблена суміш вівсянка/льон/родзинки/гарбузове насіння/вівсяні висівки. Льон додає приємної шмарклистості вівсянці. +банан, яблуко і кориця — і це вже ненудний сніданок.
Сало — наш суперфуд. Вміст рідкісних і корисних омега-3 в ньому такий, як в маслі авокадо, + вітаміни Д та Е. На відміну від авокадо, ви не з’їсте 100 гр сала. З одного боку, так і цінних кислот менше, а з іншого — не переберете по калоріях.
Якщо ви боїтеся холестеролу, то ось наш лонгрід про холестерол. Все в одному тексті
Смородина і ягоди годжі співставляються поганенько. Єдине що — в смородині спектр вітамінів більше, і особисто я не бачу проблеми в споживанні 100–300 гр смородини за раз, особливо з куща. А на зиму я її заморожую. Смородина — наш суперфуд. Так і запишіть.
Кунжут хороша штука. Я його усюди додаю, але розжувати його це непросто. Краще тахіні — кунжутна паста . Її дуже смачно з рисом і кропивою, знову ж таки.
Але гарбузове насіння поїдати простіше. В Італії гарбузове насіння позиціонують як суперфуд, до речі. Може, тому що воно дуже корисне для чоловічого здоров’я. Бо — цинк. Нема устриць — лузгай семки.
Інші продукти, що може не були у вашій свідомості аж такими супер, але варті уваги:
- Буряк. Ага-ага. В ньому така штука як бетаїн — річ потрібна для відновлення після тренувань, наприклад. Борщ, салати з печеним буряком, буряковий фреш в суміші із яблуком/імбірем — саме воно.
- Оселедець. Джерело радості і омега-3-поліненасичених жирних кислот. Гарно іде з буряком.
- Гірчиця. В ній всі незамінні амінокислоти і селен. Селен то взагалі рідкісний елемент в їжі — не прогавте. Так, гірчиці з’їсте не більше, ніж іншого суперфуду. Обирайте хорошу гірчицю, в якій ріпакова олія і мало цукру. І пам’ятайте про сало.
- Холодець. Питний колаген, хондропротектор, їжа для суглобів і краси шкіри. Все одразу. Але про це читайте детальніше згодом. UPD “хондропротектри” як ліки — це плацебо або взагалі шкідлива річ. Я маю на увазі, що в ньому багато амінокислот — проліну та лізину — що утворюють наш колаген.
Висновок?
Любіть Україну, як серце любіть.
І їжте правильно.
